Афраймович Э.Л., Астафьева Э.И., Кирюшкин В.В. Ионосферное возмущение в ближней зоне эпицентра землетрясения на о. Хоккайдо 25 сентября 2003 г. // Электронный журнал "Исследовано в России", 7, 1955-1963, 2004. http://zhurnal.ape.relarn.ru/articles/2004/183.pdf

Приводятся результаты экспериментального обнаружения инфразвукового сигнала от взрыва в атмосфере болида 24 сентября 2002 г. в районе р.~Витим, Иркутская обл. (57.9N, 112.9E). Инфразвуковой сигнал был зарегистрирован тремя пространственно разнесенными микробарографами, принадлежащими Полярному геофизическому институту (ПГИ) КНЦ РАН, Апатиты (67.6N, 33E), на расстоянии 4000 км от источника. Акустико-гравитационный сигнал в высоких широтах от падения метеорита на таком расстоянии зафиксирован впервые в России.

Побудова адекватної інформаційної моделі предметної області є необхідним етапом будь-якого складного міждисциплінарного дослідження. Великі обсяги різнорідних даних, понять і зв'язків, наявність як кількісної, так і якісної інформації призводять до необхідності використовувати адекватний інструментарій опису і побудови відповідних інформаційних моделей. Найбільш загальною моделлю представлення знань можна вважати семантичну мережну модель. Семантичні мережі широко використовуються для агрегування різнорідної інформації та знаходять все більше застосувань в багатьох сферах людського життя. Важливі практичні задачі передбачають використання обсягів інформації, опис якої за допомогою семантичних мереж вимагає побудови та аналізу семантичних графів з сотнями тисяч вузлів та великою кількістю типів відношень між ними. Для багатьох задач використання всього обсягу інформації одночасно не є необхідним, а часто є навіть неможливим. Виділення семантичних підграфів з існуючої семантичної мережі є важливою задачею з суперечливими критеріями: висока повнота інформації має досягатись на семантичному підграфі мінімального розміру, причому вимоги до вмісту підграфу мають бути сформульовані у простому для сприйняття людиною вигляді. Для семантичних мереж малого та середнього розміру можна застосувати метод, що використовує пряме логічне виведення для розширення бажаного підграфу з невеликої кількості заданих вузлів та/або типів відношень. Можливе застосування комбінації наступних стратегії розширення підграфу: а) додавання вузлів певного типу; б) додавання ребер певного типу та інцидентних ним вузлів; в) додавання ребра, якщо вузли на його кінцях належать вже сформованому підграфу. Застосування такого підходу дозволило в ряді задач отримати у зручному вигляді бажані фрагменти семантичної мережі за сприйнятний час.

Технологическое предвидение предусматривает обработку информации о большом количестве разнородных объектов – от объектов реального мира до полученных альтернатив сценариев. Автоматическая классификация была и остается одним из наиболее используемых методов предварительной обработки большого количества разнородных данных. Классификация может выполняться как над объектами в пространстве признаков, так и на основании информации о попарном «сходстве» объектов. Понятие «кластер» остается, однако, не формализованным. Адекватность итоговой классификации может быть оценена только на основании искусственно введенных критериев. Рассматриваются процедуры классификации объектов, информация о сходстве которых задается функцией попарного сходства со значениями в линейно упорядоченном множестве. Результат классификации представляет собой набор нечетких множеств на множестве объектов, функции принадлежности которых принимают значения в линейно упорядоченном множестве. Для проверки качества и адекватности получаемой классификации необходимо предложить ряд условий, которым, для достижения необходимых свойств, должны удовлетворять как результаты, так и сами процедуры классификации. Предлагаемые условия должны сопровождаться указаниями по их применению.

Статья освещает итоги обобщения мирового опыта стимулирования развития малого бизнеса через кредитование. В статье также изложены мысли автора относительно применимости и совместимости иностранного опыта в России и предложены подходу к решению некоторых проблем в этой области.

In the article the final sentences of the Bulgarian and Macedonian versions of the Dead Brother’s Song are analysed and the use of indirect evidentials in them is compared to that in the whole text. I argue that indirect evidentials can mark certain points in the text (the beginning, the joints between the parts of the text, the end) and direct evidentials are used for the rest of the text. This presumption uncovers a system where the authors of prescriptive grammars see only ‘a mixture’ of forms (cf. the comment in L. Andrejchin’s “Basic Bulgarian Grammar”: “In the folk songs the direct and indirect forms are often mixed”). To understand the meaning and the usage of the indirect evidential, the semantics and semiotics of the Song should be scrutinised. The Song is built on transitions (this world/the other world) and metamorphoses (the live become dead; the dead become alive), and the final sentence (e.g. Чи съ.refl живи фанъли.indirect Чи сь.refl мъртви пуснъли.indirect – Bulgarian, Roussensko; Живи ce.refl со маjка си загрнале.indirect, Мртви ce.refl одгрнале.indirect – Macedonian, Veles) focuses on the last transition and the last metamorphose. The meeting of the mother and the daughter on the threshold (the border between this and the other world) causes their death (the live become dead). Thus the final sentence which is semantically and structurally marked, is also marked grammatically and this is done with the help of indirect evidentials.

В статье рассматриваются особенности нового музыкального жанра, сформировавшегося во второй половине ХХ столетия, — инструментальной композиции со словом. Особое внимание сосредоточено на политекстовом взаимодействии — синтезе нескольких вербальных текстов в одном инструментальном произведении. Выявляются функции использования текстов, их место в драматургии музыкальных опусов. В качестве примеров рассмотрены сочинения С. Губайдулиной, Ф. Караева, А. Вустина, Ф. Ржевски и Тан Дуна, в которых вербальный текст становится неотъемлемой составляющей общей концепции целого.

Метабиография: жизнеописание в контексте мифологических, эволюционных и космологических представлений.

Теория инструментального театра.

Обсуждаются способы выбора числа ГК и выбор оптимального критерия для анализа цветных изображений лиц