Классический труд по раннесредневековой археологии Минусинской котловины.

На протяжении последнего десятилетия построение информационного общества провозглашалось одной из стратегических целей и приоритетов государственной политики в России, что нашло свое отражение во многих законодательных и нормативных актах. Соответствующие приоритеты нашли свое отражение и при разработке национального проекта “Образование”. В статье рассматриваются теоретические оснований процесса информатизации (на основе положений информационализма М.Кастельса) и опыт конкретных образовательных учреждений Санкт-Петербурга. С позиций критики используемой техницистской системы показателей информатизациии постулируется, что приоритетная модель информатизации системы образования – это вопрос не методический и не технико-экономический, а идеологический и политический.

Рассматриваются понятия «сеть» и «сетевая структура» в построении моделей социального; специфика сетевого анализа при проведении эмпирических исследований.

Сравнительный анализ "готических" характеристик повести Н.М. Карамзина и новеллы Э.А. По

исследуется связь когнтивной науки с лингвистикой и ее соотношение с языковой картиной мира, а также рассматривается тема детства в английской реалистической прозе 19века.

Рассмотрение современных подходов к возникновению конфликтов, их предупреждению и урегулированию в ВС РФ. Даны практические рекомендации военным специалистам.

Побудова адекватної інформаційної моделі предметної області є необхідним етапом будь-якого складного міждисциплінарного дослідження. Великі обсяги різнорідних даних, понять і зв'язків, наявність як кількісної, так і якісної інформації призводять до необхідності використовувати адекватний інструментарій опису і побудови відповідних інформаційних моделей. Найбільш загальною моделлю представлення знань можна вважати семантичну мережну модель. Семантичні мережі широко використовуються для агрегування різнорідної інформації та знаходять все більше застосувань в багатьох сферах людського життя. Важливі практичні задачі передбачають використання обсягів інформації, опис якої за допомогою семантичних мереж вимагає побудови та аналізу семантичних графів з сотнями тисяч вузлів та великою кількістю типів відношень між ними. Для багатьох задач використання всього обсягу інформації одночасно не є необхідним, а часто є навіть неможливим. Виділення семантичних підграфів з існуючої семантичної мережі є важливою задачею з суперечливими критеріями: висока повнота інформації має досягатись на семантичному підграфі мінімального розміру, причому вимоги до вмісту підграфу мають бути сформульовані у простому для сприйняття людиною вигляді. Для семантичних мереж малого та середнього розміру можна застосувати метод, що використовує пряме логічне виведення для розширення бажаного підграфу з невеликої кількості заданих вузлів та/або типів відношень. Можливе застосування комбінації наступних стратегії розширення підграфу: а) додавання вузлів певного типу; б) додавання ребер певного типу та інцидентних ним вузлів; в) додавання ребра, якщо вузли на його кінцях належать вже сформованому підграфу. Застосування такого підходу дозволило в ряді задач отримати у зручному вигляді бажані фрагменти семантичної мережі за сприйнятний час.

Анализ собственных и литературных данных показал, что видовой состав гельминтов зеленых лягушек урбанизированных территорий Волжского бассейна (Россия) включает 37 вида. Доля объектов питания через которые передаются гельминты составляет для озерной лягушки R. ridibunda 12,1 и 11,86% в условиях г. Тольятти малоэтажной застройки и городского лесопарка соответственно, для прудовой лягушки доля данных объектов составляет 11,5%. Установлено, что в целом кормовая база существенно не влияет на количество видов гельминтов, однако в условиях урбанизированной среды снижается количество или полностью отсутствуют виды гельминтов, окончательными хозяевами которых являются хищные птицы и млекопитающие.

Внешняя и внутренняя политика государства Ямато в первой половине 30-х годов IV века

Исследовались серийные срезы Bulbus olphactorius лягушки травяной (Rana temporaria) - 3 экземпляра; лягушки прудовой (Rana esculenta) – 3 экземпляра; и жабы серой (Bufo bufo) – 3 экземпляра, закрашенного за методом Нисля. Установлено, что у жабы серой и лягушки травяной эта структура развита несколько лучше, чем у лягушки прудовой. Об этом свидетельствуют, в первую очередь, большая плотность клеток плексиморфного слоя, лучшее развитие волокнистого слоя и меньшие размеры и высшая плотность клубочков гломерулярного.