В статті йде мова про співвідношення віри й розуму в часи Пізньої Римської імперії. Питання досліджується на матеріалах «Листування» Юліана та «Сповіді» Августина. Автор робить висновок, що і у Юліана, і у Августина при несхожості життєвого шляху віра переважала розум, допомагаючи адаптуватися до складностей, пов’язаних з розпадом Римської імперії. Віра Августина була більш наближена до життя, а тому привела останнього до значних досягнень в творчості і служінні, в той час як на Юліана чекало розчарування внаслідок нежиттєздатності його ідеалів.
Матеріали 66-ї звітної конференції історичного факультету ОНУ ім. Мечникова. - Одеса, 2010. – С. 78 – 82